Хоть есть тысячи светил,
В темноте я, как без сил.
Хоть и Бог всегда со мной,
Далеко я не герой.
Я легко теряю мир,
Хоть со мною командир
Всех небесных сил и воинств.
Недостаточно достоинств
У меня и я - слабак,
Хотя, вобщем, не дурак.
Почему же так дано -
Победить меня легко?
Так легко лишить надежды,
Что какой-нибудь невежда
Так легко меня смутит?
Напугает один вид?
Потому я слаб и глуп,
Что без Бога, как без рук.
Потому я, словно брак,
Что без Бога слеп и наг.
Потому мне немощь мила,
Что со мною - Его сила.
Потому меня так мало,
Что со мною Его Слава.
Потому велит мне совесть
Быть слугой Его достоинств.
А иначе для чего
Нужен Богу я ещё?
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Оцените произведение:
(после оценки вы также сможете оставить отзыв)
Поэзия : Все пройде... - Cветлана Касянчик Цей вірш присвячений моїй дорогій сесричці, Вірі, якій довелося пережити великі труднощі, з яких вона ще й зараз до кінця не вибралась. Але вона живе надією (як і всі ми). 6 червня, 2007 року, по дорозі з Київського аеропорту в Нововолинськ, місто її дитинства, вона і її друзі попали в автокатастрофу. Вона і двоє її друзів їхали з США в гості. Їх зустрічати виїхали друзі і родичі. У тій катастрофі загинуло 6-ро людей, троє з загиблих були її дуже близькі друзі. З трьох, що їхали з Америки, залишилася живою тільки вона одна, зранена, з поломаними кістками. До цього дня вона знаходиться в Україні, де проходить лікування. Сьогодні в неї День народження. Ми, її родина, і друзі щиро вітаємо Вірочку з цим днем і щиро бажаємо їй повного одужання і багато щастя.
